*****
Життя невпинно все минає.
Хтось десь вродився, хтось ‒ помер.
Цим самим нам оповідає
Воно, що жить слід тут, тепер.
Усі ті успіхи, невдачі,
Що доля шле нам повсякчас, ‒
Життєві, мудрії задачі.
Їх рішення лише у нас,
У наших помислах і діях
Щоденних та у почуттях,
Що в дійсності, не лиш у мріях
Всім вказують нам гідний шлях,
Що варто взяти нам утішно,
Чому сказати «ні» вже час,
Щоб рішення, прийня́те спішно,
Не мучило ніколи нас.
Адже усе на світі має
Свій певний неповторний зміст,
Який у тому полягає,
Аби підвищувати ріст;
Ріст розвитку душі, моралі,
Що має користі найбільш,
Щоб завжди лиш вперед йти, далі,
Назад не повертатись більш;
Назад вже більш не повертатись,
Хай навіть не виходить щось.
Лиш слід ніколи не здаватись,
Аби усе в житті вдалось,
Аби усе в житті так стало,
Щоб і на схилі власних літ,
Що б там тебе в нім не спіткало,
Ти квітнув, як весняний цвіт.
Євген Ковальчук, 03. 01. 2019
