Мова ‒ це чітка сукупність слів
Тих, що з’єднані логічно між собою
В речення, у звістку, в текст чи спів,
Що луна ще змалку поруч із тобою.
Мова ‒ це безцінний скарб дідів,
Опрацьований як слід майстрами слова
З давніх, незапам’ятних часів.
Мова – це стосунків між людьми основа.
Мова ‒ це є вираз почуттів,
Якнайменших їхніх проявів, подробиць.
Мова ‒ це щоденний той посів
Слів-зернин в час згоди, а також усобиць.
Мова ‒ джерело порозумінь
Між людьми в думках, у вчинках та у діях,
Що штовхають їх до знань і вмінь
Світу розвитку у будніх всіх подіях.
Мова ‒ незамінний інструмент
Поєднання всього цілого народу
В одне-ціле, як прийде момент,
В боротьбі за право, віру і свободу.
Мова ‒ то є звільнення думок
Із ув’язнення у голові на волю,
Щоб іти вперед лиш крок у крок
Із метою збудувати світлу долю.
Мова ‒ із коштовностей Землі ‒
Найцінніша із наявних всіх перлина,
В кóтрій криється зокрема й взагалі
Мудрість давня, невмируща і глибинна.
Мова ‒ це окремий цілий світ,
Де наявні власні правила й закони,
Що, як опануєш, знявши гніт,
Знищиш сховані і явні перепони.
Євген Ковальчук, 15. 01. 2019
гарні роздуми про мову
