А ночі стають все довшими, обійми все більш ціннішими
І трохи смачніша чай.
А почуття розгораються, стають дедалі сильнішими –
Ти тільки це не втрачай.
Дзвеню гіпнотично ложкою, а цукор не хоче танути –
Уперто лежить на дні.
Мовчання в слухавці – боляче , холодним був до остану ти.
Приїдь хоч на вихідні.
А зливи стали холодними, і ноги змокли дорогою
Та ще й брудні чобітки.
Дні знов стали короткими, і радість змінилась тривогою...
А потім все навпаки....