Гуска і чорний лебідь
Одного разу фермер на базарі,
Придбав собі маленьке гусеня.
Перетворилося на обійсті у господаря,
В дорослу гуску, з часом те маля.
Жилося птасі, як за пазухою в Бога,
Займала персональний у хліві куток.
Сухенько, чисто, прибрана підлога,
Не те, що у задрипаних качок.
Ходила, як та пава по подвір’ї,
Дивилася на всіх із висоти.
Любила своє гарне, чисте пір’я,
По довгу не виходила з води.
Згинала струнку шию горделиво,
Сичала, як заходив в неї бзик.
Півні і кури кланялися шанобливо,
І навіть поважав її індик.
Та й апетит був гарний у гусині,
Незмінно наїдалася «від пуза».
Без перебору споживала всі рослини,
А особливо полюбляла кукурудзу!
Її з дитинства приучили гарно їсти,
Давали все смачненьке, саме краще.
В боку болить і вже нема як сісти!
Та все ж казали: - Ану їж, ледаще!
Коли ж не було сил уже ковтати,
Тоді господар власноручно годував.
На руки брав і через рот дзьобатий,
Зерно прямісінько в горлянку засипав.
Що дня вона на зустріч сподівалась,
Коли приходив – серце завмирало.
І час від часу, навіть, їй здавалось,
Що світу цілого для них буде замало.
Він був для неї наче красне сонце,
Те, що танцює в неба на краю.
А може янголом і дивним охоронцем,
В її казковім гусячім раю…
І ось, одним чудовим літнім ранком,
Вона зустріла у хліві свого кумира.
Та ніс він у руках не збіжжя в оберемку,
А гостру і наточену сокиру.
З’явився чорний лебідь, начеб то нізвідки,
Й розкрив над гускою свої крила.
Не знала, бідолаха, що з її печінки,
Виходить з часом гарна фуагра.
ID:
964432
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.11.2022 14:57:46
© дата внесення змiн: 01.11.2022 14:59:28
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
