Не прочитала жодної сторінки,
бо між рядками геть усе не те.
В словах, неначе, губляться відтінки,
що як сторожа бережуть святе.
Не прочитала, навіть не відкрила,
не доторкнулась поглядом своїм.
Тікала думка. Я її зловила,
відчувши докір в дотику німім.
Не прочитала. Просто не хотіла.
Розлилась лінь в клітинах м'яко так...
Душа десь рвалась, але й та присіла -
мовчить зі мною разом нишком всмак.
Не прочитала жодної сторінки,
не доторкнулась поглядом до слів.
Здається, я згубила десь відтінки
яскравих днів та кольорових снів.
