Праворуч схил пологий...
Ліворуч крутояр...
Не дивлячись під ноги,
блукає поміж хмар
істота загадкова
фантомністю стежин,
що в'ються серпанково
поверх ламких крижин
в життєвім океані –
світ кригою надій
дрейфує ув омані
приречених подій...
Пологий схил праворуч...
Ліворуч... як завжди...
Хтось має бути поруч –
на мене ти зажди,
істото загадкова!
Мережками стежин
йдемо невипадково
в розквітлий сад жоржин,
де час складає повість
про днів шляхетний рух,
високу принциповість
та наш незламний дух...
19.08.2020
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
