У нас останнім часом дещо сталось,
Від чого я радію від душі,
Чого мені уже давно бажалось,
Від чого надихаюсь на вірші.
Ми стали один одному більш рідні.
Більш чесні, більш відкриті, більш близькі,
Потрібні, незамінні, необхідні
Чутливі, романтичніші, палкі.
Я став тебе по іншому хотіти,
Віддаючись сильніше почуттям,
Не просто твоїм тілом володіти,
А й володіти всім твоїм життям.
Інакше роздивляюсь твої фото,
Говорячи про себе “ти моя”.
Коли роблю якусь свою роботу,
Постійно шепочу твоє ім’я.
Усе моє уявлення змінилось
Про тебе. І про себе. І про нас.
З тих пір, коли ми ближче подружились,
Лише тобі присвячую свій час.
Лише з тобою хочу розмовляти,
І голос хочу чути тільки твій.
Тобі одній поезію писати,
Усе давати лиш тобі одній.
Ти теж зробилась іншою помітно.
Змінився твій до мене інтерес.
І вже ти реагуєш більш привітно
На всі мої ранкові смс,
На всю мою нав’язливу опіку,
Поглинути усю тебе цілком,
На спроби замінити чоловіка.
Не повністю. Хоча б простим теплом.
Я хочу щоб ці зміни не зникали,
Щоб ти такою ж щирою була,
Щоб ми взаємний потяг відчували,
З взаємною віддачею тепла.
І хочу, щоб ти теж цього хотіла.
Хотіла, щоб я був тобі одним.
Щоб теж моїм життям ти володіла,
Мене не заміняючи ніким.
2020 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
