Прикладом стукає війна
У двері кожної родини.
Прийшла уразлива біда
На землі рідної країни.
Напав підступно наш сусід
Без мук сумління і вагання –
Веде орду безумний дід,
Несе руїну та страждання.
Нещастя сіє, ширить страх
І сипле бомби з неба градом,
Вкриває вирвами міста,
Домів обстрілює фасади...
За що звалилась ця мара?!
Ми жити в спокої хотіли.
Чому ж прийшла лиха пора,
Хіба таке ми заслужили?
Тікають люди за кордон,
Майно у відчаї лишають.
Забули про безбурний сон,
Дітей налякано ховають...
Словами жах не описать:
Горить Вітчизна і страждає.
Та вірю: знищимо цю рать,
Бо силу наша правда має!
Колони техніки снують,
Сурмлять трембіти-джавеліни.
Солдати мужньо в бій ідуть
За вільну долю України.
Пройдем ще бурі зі знегод
І знов священний мир наспіє,
Та поки бореться народ,
Себе бо втратити не сміє.
01.ІІІ.22 р.
