Коли у січні ми робимо зусилля тітанічні
то мабуть нам ялинку вже треба розбирати
і знаємо надовго згаснуть вогники ритмічні
і будемо на серці звичайно гіркість відчувати...
І навіть іграшки дивляться з великим сумом
нам на прощання підморгують сріблясті кулі
тоді і дощик падає до ніг з чарівним шумом
підказує що новорічне свято ще не позабули...
Зі штор звисає ще різнокольоровий серпантин
і на ялинці теж дзвіночки тихесенько дзвенять
сьогодні в подарунок надається декілька годин
прийдеться старий новий рік...знову зустрічать...
