Сліпий іде при сяйві сонця дощик,
А небо чисте – без важких понурих хмар.
В народі кажуть: плаче це Додола,
Дружина вірна громовержця Перуна.
На сонці мерехтять дощу краплини,
Подібні до великих крапелинок сліз.
Кому ж і плакати слізьми такими,
Як не царівні – добрій, гарній, чарівній!
За грою світла в краплях довго стежу
І слухаю краплинок мелодійний гам,
Що переходить в наглий гул бентежний, –
Дощ ллє суцільною стіною, як з відра.
Та знаю, після дощику веселка
Заграє в небі семибарвним рушником,
А там гляди – умите сонце з неба
Благословить довкілля лагідним теплом.
26.07.2015
