Но есть и божий суд, наперсники разврата!
Есть грозный суд: он ждет;
Он не доступен звону злата…
М. Ю. Лермонтов
Все буває в перший раз: і слова, і кроки,
Бо повчає доля нас всі життєві роки.
І несе нас течія долі аж до смерті.
В кожного вона своя — в хижака і в жертви.
Та не може весь народ жертвою щоб бути!
«Гей, ви, влади хижий зброд! Час це вам збагнути»!
Доки долями людей хтось зібрався править?
Може досить цих ідей — можновладців славить?
Бо чомусь вони глухі і людей не чують,
Незговірливі й лихі, знай собі панують!
Ще й злодійський править код, це така свобода?
Як воно вам лізе в рот, вкрадене в народа?!
Як за гроші можна вам край свій не любити,
Можновладцям-брехунам, в горі інших жити?
І мільйонів треба сто грошей вам горою?
В два на метр, ще їх ніхто не забрав з собою!
Сутність вашої мети — все собі, в офшори,
А комусь допомогти? Хоч людині хворій?
Може Бог якийсь у вас не такий а інший,
У теперішній є час, що для влади ліпший?
Чи він вас не так зліпив, не з тієї глини,
Чи він совість не хотів дати для людини?
У вас думка лиш одна: гроші щоб списати,
Треба щоб була війна, й молитесь рогатим!
Хай би луснув хоч один з вас посеред Ради!
Щоб пішов аж чорний дим, щоб боялись гади!
Бо тікають за кордон люди на чужину.
Дозволяє вже закон — гни на інших спину!
Та хіба ж така земля всіх не прогодує?
Влади чорна та петля душить, аж лютує!
І царюють на кістках, на кістках та крові.
Хоч продажні та в гріхах — гарні всі й святкові.
Та я певен: прийде час, буде вам розплата,
Гряне Божий гнів на вас, згубить супостата!
Всіх вас пекло забере, місця буде досить:
Там «веселе кабаре» — кожний заголосить!
Чесно будете тоді ви «голосувати».
У вогні — не в лободі: нікуди тікати!
Та поки ви ще не «там» — наїдайте сало:
Потім щоб воно чортам смачно зашкварчало!
2020 рік.
