Мегаполис - большой бордель,
Стимул - такса шлюх и кастратов,
Небо ночью нефти боррель,
Как же тесно , всё крою матом.
Проектируют здесь дома,
В Зазеркалье лифт? Вянут уши,
С детства строем - сходить с ума,
В мегаполисе с тыкву души.
***
Вот время обратилось вспять,
Богов безликих не унять,
Чертоги разума пылают.
И вместо связки слов
Несуществующее - Ять,
Глаголы как собаки завывают.
Ожог, порез, да на душе протез,
На шее свежие следы удушья.
Она ржавеет С и Без
Букета гармоничного созвучия.
2023
###
Полночно-яркий диалог
Вдруг предложил стеклянный бог
О самых совершенных чувствах.
О дружбе и большой любви,
От темной ночи до зари,
О изумительных безумствах.
Всё на кону, жизнь под залог,
Восточный джин в стекле, да грог,
Трясутся руки, как же мы наивны!
Полночно-синий лунный смог
Прервал похмельем винный бог, -
Сдай стеклотару, чувства перспективны!
Поднаторел, пью самогон,
С ним - реактивный бред, всё в унисон,
Храплю, и не трясутся руки.
Сдал тары не один вагон,
Куплю на выручку перрон,
Штиблеты, майку да в лампасах брюки.
ID:
977466
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 19.03.2023 09:12:39
© дата внесення змiн: 19.03.2023 09:20:57
автор: Каа3003
Вкажіть причину вашої скарги
|