Из цикла «Хайкуку»
*
в свете дня тает рассвет
кто прилетит сегодня ястреб или кукушка
подбросил монетку солнца за облака там она и осталась
*
разбросало родных и друзей по мирам
ни с того и ни с этого нет возврата
я не знаю кукушка под каким напёрстком солнце под каким луна
*
взлетев над гнездом кукушки
куриный бог вылущивает счастье
из клинописных зёрен атлантиды
*
люди боятся того
на что способна кукушка
когда задаёт зомби обратный отсчёт
*
наматывает круги времени
годовые кольца небытия
от весны до весны кукушка
*
джон локк на станции жемчужина степи
дыханием согревает застывшую в локдауне кукушку
омен немо омен немо радостно отзывается она
*
пустота внутри соленого огурца
та же самая что и за пределами местного войда
кукушка не знает для кого её пение и молчание одно и то же
*
когда кукушка поет
тот колодец
что перед солнцем
наполняется тишью
а тот что за луной
гремучими тенями
предков
*
путь перебит
как хребет
ветерок на обочине
закручивает
пыль
в причудливые
знакомые фигурки
вот
танцовщица дали
чуть дальше дракон
и кукушка
я не хочу под землю
пусть лучше
ветер будет когда-то
сквозь мой череп
лететь
так уже было
я знаю
(Перевод с украинского)
*
у світлі дня світанок тане
хто прилетить сьогодні яструб чи зозуля
підкинув монетку сонця аж за хмари а вона там і залишилась
*
розкидало рідних та друзів по світах
ні з того ні з цього немає вороття
я не знаю зозуле під яким наперстком сонце під яким місяць
*
злетівши над гніздом зозулі
курячий бог вилущує щастя
із клинописних зерен атлантиди
*
люди бояться того
на що здатна зозуля
коли задає зомбі зворотний відлік
*
намотує кола часу
річні кільця небуття
від весни до весни зозуля
*
джон локк на станції перлина степу
подихом зігріває закляклу в локдаун зозулю
омен немо омен немо радо відгукується вона
*
порожнеча всередині солоного огірка
та ж сама що й за межами місцевого войда
зозуля не знає для кого її спів та мовчання тотожні
*
коли зозуля кує
та криниця
що перед сонцем
наповнюється тишею
а та що за місяцем
гримучими тінями
предків
*
шлях перебитий
як хребет
вітерець на узбіччі
закручує
куряву
в чудернацькі знайомі фігурки
ось
танцівниця далі
трохи далі дракон
і зозуля
не хочу під землю
хай краще
вітер буде колись
линути
крізь мій череп
так було вже
я знаю
