Як легко зруйнувати чиюсь долю.
Життя людини іноді, немов ніщо.
Сповіщення, що є загиблі знову,
Війна перетворила, ніби у кіно…
Кожне життя важливе неймовірно.
Допоки це не стане зрозуміло всім,
Ламати людські долі будуть війни,
Серця заполонить нестерпний біль.
Вони вкладають в чужі руки зброю.
Бажання влади перетворює їх на рабів
Своїх амбіцій, заздрощів, жадоби.
В солодких снах спливає трон царів.
Сколотять недолуге вбивче військо,
Також з рабів, жадоба їх – понад усе.
Вільну людину не цікавлять війни,
Бо хоче мати у житті лише своє.
Свою родину, свою затишну домівку,
Усе здобуте щирими уміннями.
Тут не ховають по кутках готівку,
Цінують волю, що махає крилами...
Усі ті, хто руйнує без жалю чужії долі,
Є люди підневільні, жалюгіднії раби.
Живуть в кайда֜нах, не зазнати волі
Ніколи їм, бо мають дух слабкий.
Амбіціям, ганебним заздрощам, жадобі
Вони вклоняються, наче своїм царям.
Але не вдасться підлому рабу ніколи
Вільну людину подолати, бо не скориться вона.
Якщо ти маєш вільну щиру душу,
То чітко знаєш, в чому суть твого життя.
Підлим царям вклонятися тебе не змусиш.
Закони праведні свої ти маєш для буття…
Легко ламати чужі долі, дуже прикро,
Що людство допускає війни, крах життів.
Поразка на рабів чекає, то – незмінно.
Вічне життя прописане для вільної душі.
Поразка на рабів чекає, то – незмінно.
