UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Kлер Клер: #пройшлолишилось - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Макс Дрозд, 01.07.2023 - 12:01
З таким успіхом, як Ви добираєте слова до поезії, я вже очікую Вашу прозу.Бо тут - все на місці. Читається легко, копається глибоко, все як заведено. Браво! Kлер Клер відповів на коментар Макс Дрозд, 02.07.2023 - 13:15
Дякую)В мене трохи є в розділі "проза", жалкую, що не можу всю її порадити читати, бо вона не на тій мові) Але дещо, що в мене вийшло більш менш - потихеньку перекладаю. То ж приходьте почитати як захочете, можливо для посміхнутися або подумати, що то воно в тих жінок в голові) І взагалі приходьте 
Катерина Собова, 21.06.2023 - 12:52
 На життєвих віражах ми часто не вписуємось в повороти, іноді викидає на обочину, та жінка - таке створіння, що встала, поправила одяг і пішла далі! Чудовий Ваш вірш!
К0ВАЛЬ, 20.06.2023 - 09:53
Така цікава і водночас різка зміна настрою, стилю, форми та інтонації - жінки такі жінки, навіть коли пишуть  Не знаю чи це дарунок з Неба чи може Божа кара мати можливість за короткий проміжок часу проживати такий широкий спектр емоцій, але те, що вам вдалося дуже тонко і точно передати цю багатогранність - це факт  🤍
Це підказка чоловікам, щоб знали як воно все відбувається.
Хоча сама не підозрювала, що вона тут є, але Ви помітили. Мені здається, що взагалі проживати емоції - це дарунок. Відкинувши все. Коли є тільки ти і те, що переживаєш. Дякую Вам, що занурились☘️ МАКСИМ САЛЬВА, 19.06.2023 - 21:22
Це вже точно. Жінці потрібна драма, чоловіку - печера чи діжка. Або й окоп. Так а хіба по-іншому поезія пишеться? Хоча... може ну б її до дідька ту поезію... А найкраще холоне як чай майже в ста відсотках випадків, нажаль. Люди поруч змінюються десь синхронно. А окремо змінюються незалежно одне від одного - і ось вже не можуть впізнати... Але нехай коли хтось знайде ту ромашку і відірве останню пелюстку - випаде "любить"Чудовий вірш і мораль - дякую. Вже як зрозумів, так і зрозумів, вибачте. Kлер Клер відповів на коментар МАКСИМ САЛЬВА, 20.06.2023 - 10:24
Все якнайвірніше зрозуміли От мені знаєте, що цікаво, що якби все таки не було оцих передумов для написання поезії, то той хто пише був би щасливим від того, що він не пише? Бо ж він не в печері і не переживає драму. Чи ми пишемо тому, що не можемо не писати. І переживаємо те, що хочемо пережити. Десь читала - якщо можеш не писати, то не пиши. Але чи дійсно ми можемо не писати? І чи хотіли би насправді, щоб все складалося так, щоб нам не писалося. Чи не притягуємо ми часом трохи драми самі в своє життя, бо інакше той клаптик нашої сутності, який прагне емоційного - сумує від того, що цього немає. МАКСИМ САЛЬВА відповів на коментар Kлер Клер, 20.06.2023 - 11:00
Зустрічав такі дописи з сенсом: Ну, я давно вірші не пишу, і слава богу =))) Ви мене, мовляв, розумієте. Я щаслива, тож і сублімації не потребую. І в цьому велика доля істини. Бо коли людина почувається нещасною (хоча насправді, це етап трансформації) має виливати тупо лібідо у творчисть, фізичні навантаження чи агресію. Але, як завжди, є але. Я дійсно повернувся до віршування за багато років підчас війни - і тут все легко зрозуміти. Нелегкі часи - і ось результат. Та, з іншого боку, я писав завжди прозу - ще з молодших класів і до сього дня. І це щось інше, глибинне, незбориме, незалежне від обставин. Тож, гадаю таки існують люди, які не можуть не писати в принципі, або раз за разом повертаються до цього після довгих пауз. Kлер Клер відповів на коментар МАКСИМ САЛЬВА, 20.06.2023 - 11:45
В мене є кума, яка дуже цікаво сприймає події і хоч це мені здається зовсім не цікавим та часом теж би так хотіла, не заглиблюватись.Але не виходить. І от тоді думаю чи то мені погано хочеться чи воно дійсно і не вийшло б ніколи) Проза у Вас невимовно прекрасна своєю поетикою, якщо можна так сказати. І відвертістю. Аркуш знає, що я читаю її |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
