Є люди, що цураються сім’ї.
Бо не такі як всі, бере їх сором.
В них є недоліки великі і малі,
А як зійдуться, то голосять хором.
А є ще твердження, не в користь для сім’ї,
Що із чужими буде значно краще.
Коли згоріли після сварки в полум’ї,
Усі зв’язки й пішли напризволяще.
Але зажди, нехай пройдуть роки,
Ти зрозумієш, хто ти без родини.
Твої заслуги, навіть помилки,
Розсипляться навкруг життя стежини.
Запам’ятай, основа-це сім’я!
Якаб не була та лиха година,
Сім’я-це віра, людяність твоя.
Любов і ласка-це твоя родина!
3.10.23р. Олександр Степан.
