Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Місто осінніх ілюзій - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зелений Гай, 28.06.2024 - 11:36
Як гарно. Поринула у глибінь вашої поезії і плавала, як та рибина у теплій та спокійній її атмосфері.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Радий знайти нових читачів...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий цікавий і яскравий відгук!
Галина Лябук, 20.01.2024 - 20:38
Читаючи, поринула миттєво в загадкове, казкове місто. Де настільки чарівно й незвично, що затамовуєш подих.Прекрасний верлібр, дуже цікаво і неповторно, хоча темні барви - смуток, можливо й жаль... Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Радий, що в мене є такі читачі....
Наталі Косенко - Пурик, 10.01.2024 - 13:02
Цікаво, пізнавально, ніби перед читачем розкривається зовсім незнаний світ. Дякую.
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікавий відгук!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Под Сукно, 03.01.2024 - 12:11
«він годував чорних воронів на валу, хоча Артуром він не був» -так пишут некоторые, но я им не верю
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж колись годував чорних круків. Щоправда не на валу, а серед лісу.... Зате Артуром був і є. Дякую за такий оригінальний відгук!
артуром були і є, годували чорних воронів серед лісу... але королем не були і самураєм теж.
Всегда неизменное Небо, знакомое с детства Накрытая им долина все бледней — это тает утро дымкой персиковых оттенков, но вдаль куда-то все смотрит Тиэко все просит, чтоб я показал ей Ее Небо — Настоящее Небо Тиэко, что над Ататара-горою каждый день голубым сияло... Право, что за невинная просьба! артур, хочу чтобы вы были ближе к дню сегодняшнему. Право, что за невинная просьба! Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Відносно королів і самураїв - тут хто знає... Враховуючи вчення Будди про реінкарнації. Ким ми були в минулих життях - питання дискусійне. А відносно актуальних творів - колись я писав виключно про сьогодення - і поезію і прозу. Більше того, писав тільки про те, що бачив. В тому числі повість "Книга руїн". Але нині так пишеться - при далеке минуле.... Дякую за відгук!
наверно не так выразилась. под пышными сугробами метафор замерзает подснежник. читала только вашу книгу пилу, понравилась красотой взгляда вокруг в то время когда иные смотрят только под ноги, вынуждены смотреть вернее.
ладно, пойду помучаю кого-нибудь другого, дам вам отдых. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Без метафор теж ніяк.... Література - тексти, справжні тексти повинні мати і метафори, і алюзії, і гіперболи і багато чого іншого.... Пробую шукути свій стиль. Писати банально не варто - краще взагалі не писати....
Все так однозначно, що хочеться бути)) может это и банально, но это единственно ценное в твоем тексте, артур. боже какой ты странный
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, я дивний. Пишу як пишеться.....
І тепер є такі поодинокі диваки серед людей, які вміють володіти пером і уявляють, що вони особисто дещо становлять собою.. (Ленін, 29, 1951, 41)
простите, неудержалась. цьом Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там правильніше перекласти "щось", а не дещо. Чи моя творчість чогось варта, чи я чогось досяг в житті, в літературі, в науці - не знаю. Це не мені судити. Зрештою, як зміг, ак і прожив це життя. Може ще щось вартісне і напишу - хто зна.... Так чи інакше - я спробував. А мої спроби хай судичач - той один, або декілька....
Все так однозначно, що хочеться бути))
Всё так однозначно, что хочется быть. Война, на прилавках заморские фрукты. Война, непогода, окопная жидь. Окно, подоконник, травинка петрушки - одна на просторный цветочный горшок. Вікно, підвіконня, нелічені смужки - горячий и липкий обманный снежок. Несчитанным - означает - ненужным растаял, как будто и вовсе не был. Смеялся, любил, кашлял зёвом натужным, а умер, как будто и вовсе не жил. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так.................
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Іванюк Ірина, 03.01.2024 - 01:05
Глибокі образи. В холодному, мокрому місті витає дух надії. Десь, може, між сірими коминами, десь, між стрімких думок-риб, які сполохано мчать, залежно від того, що відбувається навколо...І годинник - форель...Це і час, який спливає, але це й віра і надія, адже риба - символ перших християн, символ життя. Складні образи, але вони закликають читача думати, думати...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння моїх сумних творів і моїх сумних метафор............
|
|
|