Кохання з тобою поряд, кохання існує на відстані,
Де двоє у просторі сплетені, з палких почуттів зіткані.
Кохання майбутнім наповнене, вірить в дива́ та відданість,
Кохання долає труднощі та навіть саму безвихідність.
Кохання живе турботами, цінує, аби не втратити,
Тримає за руку бережно та прагне повік не зранити.
Кохання завжди збагачує, дарує тепло та посмішки,
З життя прибирає полову, різний непотріб та домішки.
Спільними марить мріями, реальними справджене діями,
Не набридає присутністю, вірою тішить, надією...
Кохання удвох придумане і має на двох продовження ...
Глибоке, п'янке, невичерпне... Є в нім неземне походження.
Кохання не можна зрадити, раптовим ударом знищити,
Його неможливо звабити, воно не хворіє "іншими".
Ніжним серпанком огорнене, чарами ночі, взаємністю.
Чаша по вінця наповнена щирістю двох та відвертістю.
Щасливі коханням обрані, все ж слід і самим потрудитися,
Щоб тихим не стати спомином, світлом щоденним лишитися.
Серцем до серця горнутися, ра́зо́м радіти й журитися,
Стати близькими та рідними, Богу за щастя молитися.
Тетяна Купрій, 2024.
