Такі, як вони, не падають духом.
Вони дуже пильно слідкують за рухом,
За рухом життя, що вирує навколо.
Вони переступлять це замкнуте коло.
І вилетять в небо, розправивши крила,
Назустріч життю, що уже буде милим,
Назустріч коханню, красі, доброті,
Хоча вони мають роки вже не ті.
Вони залікують на серці всі рани
І душу розбиту. І вийдуть з омани,
Хоча в їхній аурі ще пустота,
Хоч скроні вже сиві, і сила не та.
Кохання прийде, сумувати не треба,
І теплі ті руки притиснуть до себе.
І доля дасть шанс на довгі літа,
Бо світом керує Свята Доброта!
Ребрик С. В.
