Це не кохання, це журба
Тікаєш ти посеред ночі
Заплющила від світла очі
І думаєш, яка ганьба.
Тебе кидали об підлогу,
Твої коліна у крові,
На твоїм тілі рани знову
Хоч не загоїлись старі.
Ти думала, що все прекрасно,
Ти думала, що він герой
Поки ти не відчула ясно,
Він не для тебе, він не той.
Тебе б чекали негаразди
Якби пішла тоді ти з ним
Повільно плинули секунди
І в голові не знайшлось рим.
Він катував тебе до смерті,
Він домагався до подруг
Ти йшла за ним, а ноги стерті
І погляд твій уже потух
Але не раз ти все ж казала
Що він дарунок від небес
І з ним ти вище хмар взлітала
І теплий погляд твій воскрес.
Та все ж закінчилась та казка
І вщент розбито ту любов
Вона була лише окраса
Щоб заховати біль і кров...
