НІкому сказати, нІкуди піти, НІкому всміхнутися, нІкому дзвонити. А настрій як цівка дощової води, З’являється нізвідки, щоб дорогу прибити. НІкому покаятися, нІкому збрехати, НІкому відмовити, нІкому прислужитись. В різні куточки листи відправляти. Чекати відповіді і кріпитися, кріпитися. НІкого розчарувати, нІкуди впасти, НІкого занапастити, нІкого розбурхати. Виплітати новітні концепції щастя, І пустими, величними формами гуркати. НІкого вдарити, нІкого зачепити, НІкого пройняти, нікОли, нікОго, нікОли. Гордіїв вузол думок міцно закусити, Щоб тримати цю долю до болю, солодкого болю. 27.02.09
ID: 118346 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 27.02.2009 00:45:02 © дата внесення змiн: 27.02.2009 00:45:02 автор: Burjuy
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie