Чорний ангел пролітає,
Запах смерті залишає.
Все вмирає на шляху,
Перешкод нема йому..
.
Розкидає крила ночі,
Він шукає темні очі.
Ті, що його зрозуміють,
При зустрічі не здуріють,
Не втечуть хто зна куди,
Подадуть йому води...
Спрага мучить і його,
Та не знає ще ніхто цього...
Бідні люди щось чекають,
В здивуванні помирають.
Так... Вона така,
Смерть пекуча, і проста...
Не чекай нічого злого,
А живи до дня одного...
Ангел мій, прийди сюди,
Мене з собою ти візьми.
Неси туди, де немає снів,
Де сніг іде замість дощів,
Де у небесах вогонь палає.
Я без тебе пропадаю...
Оценка поэта: 5 Красиво! Але навіщо думати про смерть? Слід насолоджуватися життям!!!!
Ярослав відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну як вам сказати... Ну нехай так: у житті є багато різних поворотів (різких, та не дуже, але все ж повороти), ніколи не знаєш, що буде в наступну мить... Був зажим душі, от і виник вірш... можна критикувати мене, можна не розуміти, можна викинути в смітник, але що було не зміниш...смерьть це лише подія
дякую
Оценка поэта: 5 Чорний ангел??? Ні, тебе врятує тільки світло!!! Не може темрява надати порятунку, та знаєш пошуки того,х то зрозуміє - дуже тяжкий хрест ,і треба уміти чекати, бо ті люди є ,та далеко... Хоча не треба забувати, що не рідко те ,що нам потрібно ,може бути зовсім поряд. Та ти це все прекрасно знаєш, я вірю.
Ярослав відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00