Злітаєш до неба без крил, без ваги,
Залишаєш життя і людей у низу,
Ніколи не станеш Ангелом ти,
Убив всі думки і мрію одну...
Поламаний череп, потрощені руки,
Побиті дороги за тобою ідуть,
Залишаєш усіх, залишаєш ті муки,
Та втечеш не далеко - тобі не дадуть...
Не вб'єш ти сюгодні, вб'ють завтра за тебе,
Не жаліє ніколи ніхто і нікого,
І завжди від болю зриваються вени,
І завжди зникає, хтось від погляду злого...
Стоїш ти в калюжі чужої крові глибокій,
Кидаєш петлю на шию свою,
Не хочеш так жити у світі жорстокім,
Ти робиш три рухи і усмішку сумну...
Залишаєш ти землю, обманувши брехню,
Обхитривши її, тепер твориш тут Зло,
Побачивши в смерті лиш волю одну,
Ти отримав ім'я… Ти від сьогодні - Воно...
Оценка поэта: 5 Песимістично, бо це колюча правда, від чкої більшість тікає, стаючи отакими, хто творить зло. Бо творити зло легше ,бути жорстоким вигідно. Побіг у тінь зло та темряви - це побіг від боротьби, від викриття своєї слабкості ,що ховається за прагненням образити іншого...
Кріпись ,друже!!!
Ярослав відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спасибі за розуміння дуже гарно написано
27.07.2009 - 12:50
Ярослав відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую. Ну я і не звертаю уваги на балачки, я сам собі балачка ну от.. а вірші про кохання напевне померли, так і не народившись.. померли разом з таким почуттям, як кохання.. точніше його вбили..