Бути стервою – мистецтво, бо то школа непроста.
Думаєте все то серце? Ні! Усе то голова!
Вправне стерво не покаже, що у неї на душі,
Танець правди не станцює. Не відкриється вам, ні…
Думку вашу ігнорує, ваші мрії - то пусте.
Тонко скрипку першу грає: що захоче, те й утне.
Ви лише маріонетка, і для неї не партнер,
Роль сама вам обирає - бездоганний режисер.
Щоб здобуть цілунок скромний, ласку від її долонь
Сонце дарувати марно – в ній самій пала вогонь.
І вже як би не благали, не просили, не кляли, -
Серце стерва не дарує. Там надійні є замки.
Стервочка не обіцяє та надію все ж дає.
Лише досхочу награвшись, з вашого життя піде.
Та коли уже полюбить – ніжно в сіті заведе.
Обраний ЇЇ кохає, НЕЮ марить, береже.
А вже будучи кохана і єдина, і бажана
Жінка серцем розквітає – стерво у собі вбиває.
_______________________________________________
Так, жінок пізнати складно, розгадавши їхню суть,
Але стерва з них не кожна, лише сильній нею буть.
