Послухай, брате, українську мову -
Це не сухі слова, це пісня мелодійна,
Відточена століттями і вільна
від зобов’язань бути, як зразкова.
Вона з’являлась знизу, від народу,
А не нав’язувалась кимось дуже владним,
Який вважав себе занадто гарним,
Щоб прислух́атись до хлопсько́ї моди.
Та люди спілкувались, щоб було приємно,
Не переймаючись канонами панів,
А слухаючи серця божий спів,
І знаєш, брате, було це не даремно!
Немов та дівчина з букетом квітів,-
То наша українська посеред Європи.
Як слухаєш її, немов би чуєш ноти
Найкращого оркестру в світі.
Послухай, брате, українську мову.
Читай, пиши, співай і говори,
Її всім серцем щиро полюби...,
І зрозумієш, що вона зразкова!