Давай Ти усміхнешся щиро-щито,
Немов відбудеться маленьке диво.
І не покине усмішка Твої уста,
Й ти будеш, мов закохана весна!
Щоб усмішка Твоя завжди була,
Навік у мене хай залишиться зима.
У холоді я проведу своє життя,
А здалеку сліпитиме Твоя краса.
У холоді також буває щастя,
Чого всі думають, що це нещастя?
Тай холодно ніколи не бува,
Коли ти знаєш, що є така весна!
Весна з коханням на устах,
І ти немов крилатий птах.
Й зима вже просто утекла,
Така прекрасна і усміхнена Вона.