А це не з Вас, бува, картину малювали? У співавторстві з Le Magnifique
Він:
А це не з Вас, бува, картину малювали?..
А це не Ви, бува, з'являлись мені в снах?..
А це не Ви, бува, дивились у дзеркала?..
Це не у Вас, бува, цвіла усмішка на устах?..
Вона:
На жаль, не з мене цю картину малювали.
На жаль, не я приходила до Вас у снах.
На жаль, не я натхнення дарувала.
Та це у мене посмішка розквітла на устах...
Він:
Так це не Ви перед мольбертом позували?
І це не Ви приходили у віщих снах?
Невже не Ви мені натхнення дарували?
Все ж - дякую за усмішку, розквітлу на устах!..
Вона:
Мою усмішку Ви здобули дуже легко.
Шкода, картина не моя, та схожість певна є.
Тепер признатись мушу Вам відверто:
Ховаю між рядків я тут єство своє...
Він:
...Не я - художник той, не Ви - модель... Ви - поетеса...
Та кажете, що схожість усе ж є?..
Милуюсь я картиною... Ні, не модель - принцеса
Свою красу натхненно віддає...
* Автор першого, третього та п'ятого катренів:
Le Magnifique (http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=8474)
спасибі, приємно, що вдалося порадувати ваше око картинкою і душу віршем! 
pener.setSmile1(' 
')javascript
')
