Перше слово,перший урок,
листям несе його з років минулих,
перший дзвіночок,останній дзвінок,
скільки було їх та все ж не забулись.
Велика перерва і гамір малечі,
шовковиця листям подвір`я встеля,
у старшокласників справи статечі,
бо бесіди з ними ведуть вчителя.
Той дух ще витає у школі і досі,
незмінний,незламний крізь бурі років,
той перший дзвінок,та ж лінійка,та ж осінь,
схвильовані й радісні очі батьків.
Зошити перші й букварики нові,
приємний той запах навчання та знань,
перші образи і друзі по крові,
злети й падіння маленьких кохань.
Сонце осіннє й холодні дощі,
перерв колотнеча і тиша занять,
пиріжечки гарячі й смачненькі борщі,
ми будем довіку все це пам`ятать.
Низенький уклін всім шкільним вчителям,
що учнів зробили з маленьких дітей,
й серця дарували не богу,а нам,
а бог допоміг вам створити людей.
