Чуже життя ховає в простір
Безлюдний вимір довготи
На полюсі зібрались гості
А ми залишились одні
І на початку до безодні
Зійшлися всі у глухий кут
Меридіани немов нитки
По полюсах своїх живуть
І на землі та у повітрі
Ти не дістанеш, не шукай
Змінили все, а ми вже вітри
Спустошені у небесах
Гуляєм там де буде тісно
А відчай буде нам лицем
І перед ним, і перед вітром
Ми душу в неба відбирем!!!