І знову мрії, знову сподівання,
І знову треба мучити себе,
Не вірити і сном назвати все,
Що ми будуєм, а життя краде.
І віра в знову світлі дні й надії.
Кохання може все це подолать,
Та, як нам все оце не потоптать,
І вірність зберегти, й завжди кохать.
Я зможу! Чуєш? Я тебе кохаю!
Ти чуєш, милий, я тебе люблю
Й тепло в своїй душі я зігріваю
Й сьогодні, й завтра – я тебе люблю!
Люблю тебе а, може, ти не знаєш,
Та як оце сказати все мені?
Люблю тебе й ти, може, покохаєш
І будеш я і ти – ми не одні.
Кохання світлі мрії нам дарує.
Чека тебе і жде лише мене,
Щоб наше серце мрії не забуло,
Бо у душі завжди любов живе!