Горня чаю – жменя щастя,
Коли тут тебе нема,
І на серці снігу настіл -
Горня солодкого тепла.
Осінь все накрила листям,
Сум і смуток за вікном…
І здається, зовсім близько,
На порозі, зима знов…
Стиха музика програє
Свою пісню про любов,
Знов про тебе я згадаю…
Чаєм сум приглушу знов.
Хоч давно вже ти не та,
І давно вже не зі мною…
Памятаю як літав,
Над простором…над водою,
Ритми серця, блиск зірок,
Перегук собак з птахами,
Запах яблук і грушок,
Надовго ми запамятали…
Але зараз – осінь, вечір…
Десь підкрався депресняк,
Я накинув щось на плечі,
Чай в руках...щось тут не так…
Ні, тебе тут не бракує,
Твого міця тут нема,
Це сонце без тепла сумує…
На порозі знов зима…
Закрию всі двері і вікна,
Наллю ще одну чашку чаю...
Сонце сховалось, вже місяць...
Собака в ногах...шматок раю...
