Буває все.
Надвечір напад ліні,
а вранці - сила,
скупчення думок
і чай,
і вже забуті цілі.
Відсутність прагнень,
бачення проблем/
розбалансованість
і ставка на удачу.
Знов пройду якшо
побачу
І вкотре
збайдужіло і незручно.
Бундючно гляне
з транспоранта
кандидат у мери.
Не посміхнеться
сонне немовля.
А я?
Зімну вже
не потрібний ксерокс
польських думок.
Піду знову спати.
Танок листочків
коло ратуші
закрутив вихрем
обідній голод.
Це так незвично,
коли п"ятниця
стає такою-
Ідентичною до ще
однієї п"ятниці ще
однієї людини
цього змученого міста.