Пустку не заповнити думками, не вилікувати реченнями. Можна зайняти частину місця чимось новим та цікавим, та все одно чудесно знатимеш, що це не те, що треба, не то, що було раніше, що було та, мабуть, і є життєво необхідним. Просто минуле займало у душі місце у вигляді неправильного многогранника, аналогів якому не існує. Тому хоч як не підбирай, все одно якась одна, навіть крихітна сторона нагадуватиме, що все не так, як мало б бути.
понеділок, 20 вересня 2010 р., 23:40:47
