Яий народ, такі його вожді,-
Так дуже часто кажуть старі люди.
І хочеться сказати на це "ні",
але не скажу, бо неправдою це буде.
Бо ми народ, який з полону рветься,
немов розлючений підбитий лев,
І виривається. Та раптом, подивіться,
Вже вільний, він в агонії завмер.
Свобода є! А що з нею робити?
Нас-бо - мільйони. Трон - лише один.
І кожен прагне трон цей захопити
І кожному кричати: "Я - Вкраїни син!".
Бо ми народ такий - там два гетьм́ани,
Де троє україців стане в ряд.
Так, гордимося ми пройдешніми віками,
Та глянеш нині - і вже сам не рад.
Бо ми сьогодні не народ, а стадо,
Яким керують недурні дільці,
Що їздять в "мерседесах" і на "Прадо".
Вони сміються з нас, бо ми сліпці.
Не бачимо, а чи не хочем бачить,
Як забирають нашу землю і дари.
Бо в кожного з нас хата скраю. Значить,
Ми мовчки кажемо "Бери!.. Бери!".
Тому то в нас тепер такі вожді,
Які ведуть нас у майбутнє без надії.
І нехай зглянуться на нас усі святі
І здійснять нашу заповітну мрію.
Мрію про вільну і квітучу України,
Про сильний і єдиний наш народ.
Бо в єдності народу - сила Батьківщини,
Бо син Вкраїни - той, хто патріот!
...України нема - відтепер тут живуть малороси,-нова нація - гола,сліпа і німа,працелюбна.голодна і боса. Нова нація!/?/ Сумно. Аж зло бере.
