Дай дітям пригадать коріння,
Молюсь до Тебе, Пресвята!
Не дай прийдешнім поколінням
Блукати по чужих світах,
Лід розтопи біди, розлуки,
Зневіри холод, а малі
Хай заживуть хоча б онуки
На нашій, на своїй землі!
Доле!
Чому ти так вчинила, начебто чужа,
Що й уві сні страждає стомлена душа,
Не знає спокою, а плаче,
Забуть готова і пробачить,
Все зупинилося,неначе
В чеканні вороття.
Гей, кобзо, дужче задзвени струнами всіми
І підкори світи піснями чарівними,
Час відродить буття.
Не хочу забуття!
Пишалась Київською Руссю,
Тепер же Україна я,
І знову втратити боюся
Всю суть свою, своє ім'я,
Бо гонять злидні на роботу,
За рубежем сини й доньки,
А чужомовні "патріоти"
Вже так дались мені взнаки!
Діти!
Не виїжджайте, бо без вас я сирота,
Не покидайте,-згину,нібито ота
Пташина,спалена грозою,
Билина, скошена косою,
Вмиваюсь гіркою сльозою,
Молю, благаю всіх:
-Згуртує нас хай українська рідна мова,
А Бог поможе відродити славу знову,
Пробачить зради гріх,
Осяє наш поріг!
"Пишалась Київською Руссю,
Тепер же Україна я.."
А кто герои?
Віра Нагорна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш написаний від імені моєї рідної, гаряче любимої мною землі, яка молиться до Пресвятої Діви за своїх дітей і за своє ім"я, бо (не хочеться згадувати), але полонителі наші вже називали ЇЇ Малоросією. Що ж до героїв, то назву Тараса Шеченка ,Лесю Українку, Івана Франка, Степана Бандеру, але, звичайно ж, їх всіх не перелічити!Дякую за увагу!