З Владіміра Висоцкого. Про фатальні дати і цифри (Моїм друзям-поетам)
Хто жив і вмер трагічно, той і справжній був поет,
Є точний термін в поетичній сфері:
Один на цифрі двадцять шість ступив під пістолет,
А інший - під петлю́ у "Англетері".
А в тридцять три Христос казав - а він був теж поет:
"Не вбий!" Уб'єш – знайду, мовляв, і в чумі...
Христу в долоні вбили цвях, щоб зразу збити влет,
Щоб не писав і щоби менше думав.
Почую цифру тридцять сім – протвережу́сь я вмить,
І зараз - наче холодом війнуло:
Під цифру цю і Пушкін підгадав в дуелі смерть
Й ліг Маяковський скронею на дуло.
Зупинимось на цифрі тридцять сім! Підступний Бог -
Питання Він поставив просто ру́ба.
Лягли на цьому рубежі і Байрон, і Рембо,
А нинішні не врізали ще дуба.
Дуель не відбула́ся ще, та це не новина,
А в тридцять три розп'я́ли, та не сильно,
А в тридцять сім - не кров, та що там кров! - і сивина
Запороши́ла скроні неухильно.
Слабо́ стрілятися?! У п'яти, мо', втекла душа?!
Терпіння, психопати і кликуші!
Поети ходять п'ятками по лезах у ножа
Й собі до крові ріжуть босі душі!
В кінцівці слова "довгошиїй" мов літери дві "і".
"Поета вкороти!" - це ж очевидно.
Ножем у нього - та щасливий він і на вістрі,
Зарізаний за те, що неугодний.
Шкодую вас, прихильники фатальних дат і цифр, -
Потомлених, як в шейха у гаремі!
Життя-бо термін збільшився - то, може, і оцих
Ще не кінець поетів - не на темі!
28.10.2011 р.
* Оригінал: http://www.goldpoetry.ru/visotskiy/index.php?p=371http://www.youtube.com/watch?v=P-XmAK9LTX4&feature=player_embedded
Близькими доріжками ходимо 
Тоді екологія була краща. 
