Чому живеш ти в моїх мріях?—
Супроти тебе немічні вони.
Твій запах чую у нічних леліях,
Боюсь слізного смутку, самоти.
Покинь мене, кохана, залиши,
Ти полум’я для мене незгориме,
З нецілованих губ моїх до тебе пісня лине,
Люблю тебе! Люблю до гіркоти.
Пробач, моя лебідко, за слова,
Що їх тобі несу з любовного Престолу,
Нас розділяє нелюбові сивина,
В журбі тебе залишу, мрію барвінкову.
Прийми, Всевишній, моє каяття,
Що цілопально полюбити не зумів я,
Лиш тобі, голубко, віддам своє життя,
Засіявши взаємної любові зерна.
Вже молодість сховалась у роках,
Тужливою рікою відплива,
Тебе цілую досі в своїх снах,
Твій образ ангельський мене не покида.
До тебе не повернусь — не той час,
Чужі обійми гріють твою душу,
Лиш у молитві я благатиму за нас,
Тебе у своїх снах ласкаво заколишу.
