Всі слова, що я тобі казав,
Пам"ять болем в серці оживляє
Як згадаю - як тебе бажав...
Чи бажаю зараз?.. Я не знаю...
Сльози двох поранених сердець
Нас дощем холодним обливали,
А передчуття, що це - кінець
Нас занадто довго не лишало.
Загубив в пташиних голосах
Я нездійснених бажань мотиви,
І в замріяних казкових снах
Небо я просив зробити диво.
Ну чому не ділиться любов
Порівну по-між двома серцями,
І чому та розбурлЕна кров
Непотрібними тече шляхами?
Хто сказав - Любов завжди жива?
Ні... Вона вмирає поступово,
І всі нами сказані слова
Стануть шумом...
Так шумлять діброви...
Хто сказав - Любов завжди жива?
Ні... Вона вмирає поступово,
І всі нами сказані слова
Стануть шумом...
Так шумлять діброви... Неперевершено!!!! Рада знайомству!
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, і я радий! Все ж гарне місто колисає гарні думки
Прочитала... Ввібрала...Обізвалося... ->
***
Я буду з тобою – і де́нно,і ні́чно!
Я просто іще не дійшла…
Не вдерлась у серце чуттям пересічним –
Мереживом «хочу»-шитва́…
Ще думка, що десь заблукала під небом…
І згадує щемні слова...
Щоб пам’ять зібрати - і цільно до тебе!
Я… просто іще не прийшла…
(10.12.11)
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я знаю, що обов"язково дочекаюсь справжніх почуттів, не приречених...
Дякую Вам
оценку... не помню...(sorry ) оценивала ли... Просто для меня - это не важно. И... чьё-то иногда не хочется оценивать, иногда... настоящие чувства рука не поднимается оценить... Sorry - я так воспринимаю стихи. Но это моё мнение. Если здесь важна оценка, то на мой взгляд - это только 5
Невгамовний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00