Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ДАРИ ЯНГОЛІВ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Margoshenka7, 17.12.2011 - 10:56
дуже красиво i глибоко бажаю здiйснення Вашоi найзаповiтнiшоi мрii...
Тамара Шкіндер, 16.12.2011 - 08:46
моя любов –не від хотіння тіла, не рабство, що шукає насолоди… моя любов – ветхозавітний птах: ширяє, з паростком оливи, над Водами, караюче бурхливими. моя любов свідома і прозріла… Який політ думки з вмсокоморальними частотами. Дуже гарний вірш. Вітаю, Валю! Окрилена, 11.12.2011 - 22:10
а янгольські дари –то віщий знак, що все це буде неодмінно саме ТАК. Таке откровення у рядках і поміж них Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
поезія -- завжди сповідь... дякую, особливо за вміння Ваше читами "між рядків"... там -- сумно... там... печально, коли тебе не тільки не розуміють, а навіть приписують щось протилежне, зовсім чуже...тим паче приємно знати, що є Люди... і вони -- чують... твій глас волаючого в пустелі... ще раз дякую Вам Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
смарагди подаровані янголами Землі, але не народжені нею -- така легенда. Душі також перебувають тут, на Землі, але їй не належать, тіла належать землі -- і все... тому -- паралель... це написано тОму Янголові, який вІршів моїх НЕ читає...дякую за візит. Дощ, 11.12.2011 - 07:56
Прагнення до ідеалу в коханні, у взаєминах, у почуттях - велика відповідальність перед собою... Добре, що Ви маєте гарний інструмент - Слово...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любий пане Василечку, тут усе набагато гірше , бо тут не тільки прагнення, а остаточно випрозорене і тверде, як діамант крупний, розуміння... Іншого мені не дано... експериментально доведено... розумію, що в нашу пору таке розцінюється, як ідеалізм і закоренілий максималізм, дехто називає таке ще й паранойєю... а що робити?... по суті -- тут правда: якщо двоє справді люблять одне одного, то вони цілком природно милуються одне одним взаємно, взаємно пізнають закони буття... а не скукою взаємною караються; турбуються одне про одного, поважають одне одного, мають потребу одне одного пізнавати і знати, відчувають взаємну відповідальність -- це складові поняття, яким так часто послуговуємося в літературі і побуті -- любов, любити... але мало хто задумується, а що ж ці слова означають? бо самі собою слова "любов, любити" -- конкретного значення якогось, як от сіяти, чи рубати -- не мають... на щастя, знайшла собі однодумця в моїх відчуттях-передчуттях... дивовижно, як незалежно одне від одного, та й живучи в різні пори, ми співпали в дослідженні цього питання... читаючи роботи цього філософа, я пережила стан щастя -- виявилося, що мої висновки -- не параноїдальні марення! це потверджується ще одним розумом! і розумом достойним. або, якщо і філософа записати до параноїків, то приємно знати, що нас таких, усе-таки двоє а відповідальність перед собою -- звичайно ж... тим паче, що ніхто й ніколи за мене відповідальності й не брав на себе (хіба, тато й мама, коли була дитиною, Бог...), бо я -- сильна... ...а хіба можна радіти стосункам, де одне любить, а друге дозволяє себе любити?... чи стосунками в системі хазяїн-раб?... відомий Вселенський Закон Любові -- основний закон існування Всесвіту -- кількома словами -- це закон рівноваги і взаємності -- береш і віддаєш, тоді джерело енергії не пересихає... вибачайте за таку непристойну багатослівність... це тому, що за віршами залишається куди більше, чим протрапляє у вірші... Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую... оце якраз, мабуть, ті світи, в яких я і витаю... поки ніхто каменем не пожбурить...
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 10.12.2011 - 17:09
Якби навіть не було посилання на рубрику, все рівно цей вірш сприймається,як філософські роздуми про чисте і глибоке почуття, про високу стосунки, про духовні потреби людини, яка переоцінила земні цінності, осмислила суть життя, відкинула всякий другорядний непотріб і бачить, що є головне і що є цінне... Що людину звеличує, а що принижує, Що дає реальну найвищу насолоду... Є багато ще запитань, на які треба шукати відповіді, є багато ще справ, як ми не доробили, тому треба продовжувати жити, любити і творити...ТВОРЧОЇ НАСНАГИ ТОБІ, ВАЛЮ!!! РАДУЙ НАС СВОЇМИ ЗМІСТОВНИМИ, ПРОФЕСІЙНИМИ І ТАЛАНОВИТИМИ ВІРШАМИ!!! Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Люба КОНСУЕЛО, отакі мої думки з приводу теми пісні, яку ви мені адресували -- чи варто починати ВСЕ спочатку? якщо ВСЕ ТЕ САМЕ -- я думаю, не варто... інша справа -- почистивши "клітки" від бруду й дріб*язку, задивлятися в чистоту зваємну одне одного, як у смарагдові глибини... у цьому смисл земної любові -- в палкому навзаємному бажанні спільно літати і ростити одне одного духовно... решта... решта мене не цікавить...
Валентина Курило, 10.12.2011 - 16:59
Ех, надія. Квітне і струменить в мозку, серці, душі. Навіть нічим не підкріплюючись, вона не вмирає. Живи надіє!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надія -- то таке, жарт в фіналі... тут -- ВІРА. тверда, як залізо і алмаз... так -- або ніяк! ніяк...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Лесю... смарагдові глибини Богоподібної людини... двох людей... в принципі -- це і є одна повноцінна і подібна Богу Людина -- гармонійна пара...
Наталя Данилюк, 10.12.2011 - 15:21
Прекрасна філософія духовного буття за межами плотських потреб і насолод...Вільний,нічим необтяжений дух,що піднімається над світом,щоб пізнати вічну Мудрість... Майстерно,як завжди!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...в межах земного кохання, але без лукавства, кохання чистого і достойного Чоловіка і Жінки, таких, якими їх для любові сотворено... без страхів, сумнівів, зрад... здібних милуватися одне одним, як прекрасними смарагдами, бачити в глибині одне одного -- Істину і красоту, бо там вони є... тільки в фіналі йдеться про те, що вони воскреснуть і стануть під вінець Вічності... бо тут так любили одне одного, а не розмінювали одне одного на машкару, не доймали всілякими хворобливими рефлексіями...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
пивка? можна... у славному товаристві -- навіть треба... дякую...
|
|
|