Буває твір,
буває тільки отвір,
Через який вродитись має твір.
У таємничім,
у міфічнім гроті,
Засяду, як чутливий хижий звір.
Де ж він той твір -
тонкий небесний витвір,
Який ясніш колишніх всіх творінь?!
У творчому чеканні не завити б,
Спікаючись на огнивах сумлінь!
Дай Боже
не зустріти слів потвори:
Повтори
та притвори,
тінь олжі.
Та є лиш отвір,
де ще будуть твори,
Чи утвори словесних міражів?
…Пора творінь.
Я у міфічнім гроті.
Чи спершу слово?
Ні, бездонний отвір!..
