Прийшов до мене якось грамотій:
«Ходімо, я знаю дорогу.»
Зрадів я вельми від цього
І разом ми помандрували.
Скоро, дуже скоро прибули ми туди,
Де очі непотребом стали,
А ноги у безвість ступали.
З надією я впився в руку побратима,
Та з відчаєм заскиглив він: «Я заблукав!»
--------------------------------------------
A learned man came to me once.
He said: "I know the way,-come."
And I was overjoyed at this.
Together we hastened.
Soon, too soon, were we
Where my eyes were useless,
And I knew not the ways of my feet.
I clung to the hand of my friend;
But at last he cried: "I am lost."