От і кінець
Життя стає без сенсу на кілька днів
Робити вигляд, що все добре не буду
Подумають, що я здурів
Я зичу щастя
Й щастя буде
Лиш треба забути
…
От і кінець
Стаю біля брам, біля брам
Що за ними – не знаю, щось там є, є щось там
От і кінець
Як виявилося не боляче
Не важко, ні
Лишень забути треба все
За ці короткі дні
От і кінець
Чи радіти
Чи пити
Відчепити
Себе від тебе
Тебе від себе
Нас.
Підкошуються ноги
й тремтить, так, трохи
у грудях те
що любить ще. Досить.
Знаю, я знаю
але якщо так не можна
чого ж тоді роблять так
і чого ж я неспроможна
зробити так само?
Мамо, о мамо
Знаю, я знаю
Все я це добре знаю.
От і кінець
Подорож варта цієї безодні пустої
Вогонь був у крижах, а зараз в долонях
Самотні й холодні
Години сьогодні
А ночі нестерпні
Нестерпні й порожні.
