Я ніколи не зрозумію чому
Цей біль мене мучить у грудях,
Я ніколи не зрозумію чому,
Я так помиляюся в людях.
Відкрити душу - це так просто!
Довіритись, надіятись і ждати,
І розділити вільний острів,
Та згодом підраховувати втрати.
Довкола лиш обман і сльози,
Нещастя, смерть і пустота,
Ти хочеш дощ, а підуть грози,
Усе не правда, все не так!
І кожного дня, десь під вечір,
Я шукаю у собі себе,
Мене скрізь спіткали невдачі,
А я все ще чекаю тебе!
Ти десь там, я вірю і знаю,
Пройде час і будеш ти мій!
Поцілуй і я знов покохаю,
Відкрий двері чарівних надій...
Так важко повірити знову,
Віддатись солодким словам,
Відкрити оголену душу,
Залишитись знов сам на сам...
Я ніколи не зрозумію чому
Цей біль мене мучить у грудях,
Я ніколи не зрозумію чому,
Я так помиляюся в людях...
