Твоя рука торкнулась мого тіла –
І струм пронизав кожну клітину.
Боляче стало, аж серце заревло, загупотіло.
Та тобі до того не було діла!..
Ти мені дивилась тонко в очі
І себе питала: чи я той,
Кого ти давно шукала,
Кого довго знайти не вдавалось,
Кого ти любила понад усе!
‒ Я той! – кричу тобі у відповідь німими вустами! –
Кохана, я – той!..
Саме я тобі носитиму у ліжко каву,
Я тобі співатиму пісні!
Я тобі здаватимусь безсоромним,
Нахабним, мужикастим бідолахою…
Але тобі ані трохи не буде мене жаль!
Ти кохатимеш мене на всю потужність
І не знатимеш як натиснути гальма!
Крутитимеш постійно кермо то вліво,
То вправо…
Ти – водій мого життя!..
Твоя рука ще не раз торкатиметься мого тіла,
Твої вуста ще не раз шепотітимуть мені:
«Я кохаю тебе!»
А я – сприйматиму все серйозно!
Буду цілувати твої ніжно-солодкі вуста,
Котрі так солодко пахнуть вином!
Буду вдихати запах твого тонко-шаленого тіла,
Нагадувати тобі про те, що кохаю,
Сміятися з твоїх жартів,
Вірити у твої виправдовування…
А ще, буду зустрічати тебе з роботи,
Готувати тобі вареники з капустою або голубці,
Які ти сильно полюбляєш!..
Я ніколи тобі не зраджу,
Ніколи не скажу неправду,
Ніколи не подивлюсь на іншу жінку!
При тобі…
Щоб не ставити тебе в незручне становище!
Я відкриюсь тобі як…
Як стручок достиглої квасолі,
Як сонях, що сонце зустрічає,
Як книга, яку ти повинна спочатку полюбити,
А потім, з насолодою прочитати!
Ти читатимеш мене до кінця днів своїх!
Я віддам тобі свою душу,
Як ті, хто зрікаються Бога
І віддають свою душу дияволу!
Кохана, поцілуй мене, і…
Зостанься зі мною назавжди!
але варениківз капустою захотілося 
Душевна прониклива відвертість! Щасти!
