Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олег Завадський: Косовиця - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ведмежатко, 17.01.2013 - 16:17
Гарно...я теж люблю косити. Навчилася, коли не стало тата, бо хтось мав допомагати дідусеві.
Олег Завадський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А мене ще в дитинстві цьому ремеслу навчила бабуся.
Валя Савелюк, 17.01.2013 - 08:12
прекрасний вірш... і осмислення - з позицій трави... і натхнення - з позицій косаря... так, це прекрасне "священнодійство"... але... не для всіх... маю на увазі саму траву і всіх її мешканців... була домівка - нема домівки... але - не зважайте... сінокіс - справді здорово... і Ви передали повноту красивих і пахучих відчуттів... красиву силу засмагло-плечистих косарів... і здвін кіс... і звук, коли їх "мантачать"... а ще смак хліба у вузликах...це так просто: в лузі люди косять сіно - хоч яке я сіно? я - трава! ...то чого ж ти плачеш, скошена Людино: та, що має КОсу, - не правА?... -- є у мене подібна тема "У ТРАВАХ"... Олег Завадський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трава має здатність відроджуватися, цупко тримаючись корінням землі. Нам би в неї повчитися.Справді, ми косимо траву, нас косить та, що з косою - усе повторюється. Дякую, пані Валентино. Любов Ігнатова, 16.01.2013 - 09:28
о-о-о... Так могла написати тільки людина, яка хоч раз приймала участь у цьому священнодійстві, вдихала запах свіжескошених трав, збирала холодні роси на ноги!!!
Олег Завадський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви праві, Любо. Як тільки випадає така нагода, завжди беруся за косу. Це заняття заряджає енергією надовго.
Олег Завадський відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Михайле.
|
|
|