Не знав я слова кохання.
Просто виходив на полювання,
Весело відпочивав,
А наступного дня імені можливо б не згадав.
Мелодрам я не дивився,
Віршів ліричних не читав,
Та не повірите, змінився,
Коли її я покохав.
Можливо це і не кохання,
Але раніше такого не відчував,
З’явились серця поривання,
Із нею бути я бажав.
На телефоні повільна музика звучить,
А не рок, отой, ричить,
Слово кохання сказав,
Можливо справді покохав.
І друг мій дивувався,
Коли слово кохання вимовляв,
Бо ж із нього я сміявся,
А тепер і сам романтиком став.
Коли у нього питаю,
Як зрозуміти, що по-справжньому кохаєш,
Відповідає: «Я не знаю.
Всім тілом і душою ти це відчуваєш.»
Можливо саме вона моїм коханням стала,
А можливо – це нове захоплення, вистава.
Можливо по житті з коханням все ми зможемо пройти,
А можливо – далі старту нам не піти.
