Давно не бачились з тобою,
В останнє – весною,
А до того ще рік ти мені не зустрічалась.
Звідки зараз взялась?
Осінь на дворі.
Перехворіли на кохання хворі
І я згадував тебе лише зрідка,
А зараз доторкнутись тягнеться рука.
Погляду не можу від тебе відвести,
Насолоджуюсь моментом сповна,
Не проти додому тебе провести.
Але ти, напевно, не одна.
Не знаю чи знаєш,
Що я тебе кохаю,
Але ти за давнього друга сприймаєш,
Хоча я більшого бажаю.
Що зустріч ця принесе?
Нічого доброго.
Тебе завтра вітер знову далі віднесе,
Мене залиш одного.
Та я не буду сумувати,
Як в давні часи, почну знову забувати
І згадувати тебе лише зрідка,
А зараз доторкнутись тягнеться рука.