Заплутали історики брехливі,
Заплутали історію і нас.
Знайшлися й наші ,теж зрадливі,
Папір псували і псували час.
Ховає Кронос тайни небувалі
І витягти із нього важко щось.
Пішли у безвість відтинки тривалі,
А ще ж навмисне приховає хтось.
Ох,якже муляє плебея
Історія велична,хоч важка.
Мого народу одісея,
Мого народу ватажка.
"Брати" в архівах все ховають
Найменьший промінь,якщо наш.
Брехнею правду підперають.
А ваш де путь,де ваш?
Скажіть хоч щось,скажіть про себе.
Скажіть нарешті і не пхайтеся до нас.
Час помудрішати далебі,
Мо пожаліє Кронос вас.
А нам до Кроноса дорогу
Торує археолог і історик наш,
І у Європі б`ють тривогу,
Що вже прийшов наш час,не ваш.
І бліднуть арьї перед нашою зорею.
Тисячоліття перед ними дарував нам час.
Трипіллям нарекли ми це з тобою,
Та й Арьї теж були із нас.
А ще ж Мізин,о Кроносе величний.
Гай,гай то вже і зовсім сивина.
Подарував нам інструмент музичний,
А щеж меандр-тотем від Бога,чи мана?
Ми зберегли його,не загубили.
Несем його з тисячолітть.
За це нас теж гнобили
Свої і вороги,роками лихолітть.
Тепер насущний хліб і коровай весільний
Кладемо,як колись,на вишитий рушник
Й сорочку одягаємо,о Кроносе всесильний,
З меандром нашим й носимо повік.
Бринить в душі тисячолітть відгомін
І душу гордість наповня всякчас,
І знаєм ми,що людства промінь
Несли з тисячолітть і інші поряд нас.
