Де ж межа та між мною й тобою…І та грань, де я є , а де ти…
Позбираю думки на причілок,
До останку усі підберу.
Не дивуйтесь, з життєвих сторінок
Через душу б донести перу.
Роззираю небесну світлину
І малюю пейзажем слова.
Лиш в таку благодатну хвилину
Для основи снується канва.
Обгорнула кохання думками,
Знову ж серце пече, не моє..?
Та, неначе дитину до мами,
Співчуття прихилила своє.
Переплакала болем я зраду,
У молитву сховала печаль,
А рецептом давала пораду.
Не собі, а для інших, на жаль.
Почуття ж прикриваю думками,
Хай мовчання в рядки перейде ,
А ЛГ вже своїми вустами…
Скаже словом, що в душу ввійде.
Ось думки, підперезані слізьми.
Чи ж скажу, що це плакала я.
Героїні своїй ніжно-ніжно
Сумота переллється моя.
А думки, що стоять ось, по краю,
Вже давно загубились в мені.
Достеменно таки і не знаю,
Хто подумав, сказав... і чиї?
Ех, думки, прогортаю щоденно…
Переставити хочеться ряд.
Та минуле в сьогодні, напевно,
Не зійдеться у часі ніяк!
Я думками радію весняно,
А в прощанні сумую таки.
Мила, ніжна ЛГ, моя панно.
Знов скажу, що твої це рядки.
Пишучи свої твори, ми розповідаємо про життя ЛГ, але точно знаємо, що це частка і нашого життя, переживанЬ, надій,сподівань.
Гарний твір, примушує задуматись...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава тема для роздумів… я б не ототожнював автора із ЛГ… звичайно автор виписуючи образ ЛГ, пропускає його через себе, і ЛГ – є часткою автора, його дитям, творінням… але не завжди тим, чим є сам автор… не факт, що автор чинив би так, як ЛГ… ЛГ – швидше це збірний образ, який виплеканий автором як із власного досвіду, так і з поінформованості про досвід різних людей у тих чи інших життєвих ситуаціях… але ця межа і грань справді є тонкою … можливо іноді навіть ЛГ – те чим, хотілося б бути, чи те, чим би був автор, якби відбувалися описані автором події… дуже цікавий вірш і тема для роздумів…
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Олександре, щиро і щедро прокоментував, стільки думок, таки так, виходить
