Стоїмо на межі між правдою та відчаєм в думках
І вірити нам сильно хочеться у те, що буде мир
В піснях ми ловимо весь біль породжує що страх
За те, що завтра попадемо всі у новий війни вир
За кожним рішенням стоїть бажання вільно жити
Надію дати на новий, ще кращий, ідеальний світ
Який ми створимо разом, де будемо добро творити
А батьківщини вільний дух із силою новою квіт
Ми на межі між гордістю та силою бажань стаємо
Бої підносять раз за разом жовто-блакитний стяг
Бо відсіч ворогам не перший вік у цій війні даємо
Живе непереможний дух в відважних воїнів серцях
Тривалість, швидкість рішень прийнятих важлива
Бо побратими кожну мить в молитвах й на межі
Між цим важким, несправедливим світом, вирва
Лише їх відмежовує від смерті в обороннім рубежі
І боремось за те, щоб навкруги всі завтра жили
Хто як не ми повинні дати відсіч руснявій орді
Та поки українця до останнього ще не зломили
Життя віддать готові за вкраїну у війни пітьмі
Межу пройшли і знов межа на ріднім нашім полі
Без відчаю, здолали біль, що так душила нас
Ми віддаємось Богу, йдемо в бій, у його волі
Вернемося живі, чи з вибухом вогонь в очах погас
Готовий кожен битись на смерть за свою родину
Прокинутись могли та очі ранком знов відкрити
Неможна пояснить батькам, дружині, дочці, сину
Що не готовий ти за їх життя, своє життя віддати
18.06.2024 (Яресько Я.М).